Рогова́ обма́нка — непрозорий мінерал темно-зеленого або чорно-бурого кольору з блискучим полиском, як у рога.
Рогова́ оболо́нка — рогівка.
Рогова́ му́зика — оркестр російських мисливських рогів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
роговий — [рогови/й] м. (на) во/му/ гоув і/м, мн. гоув і/ … Орфоепічний словник української мови
Роговий — прізвище … Орфографічний словник української мови
роговий — прикметник … Орфографічний словник української мови
роговий — ва, ве, Пт. Зроблений з рога. Роговы гребені были барз міцны … Словник лемківскої говірки
волосина — и, ж. Ниткоподібний роговий утвір, що росте на шкірі людини і тварини. •• Ні на волоси/ну ніскільки, нітрохи, зовсім … Український тлумачний словник
острога — и, ж. 1) Металева дужка з зазубреним або гладеньким коліщам, прикріплена до задника чобота верхівця, якою в разі потреби підганяють коня. 2) Роговий загострений виріст на лапах у деяких птахів, перев. самців, що є засобом захисту або нападу … Український тлумачний словник
рамфотека — и, ж. Роговий чохол, який покриває дзьоб птахів і утворює на верхній щелепі наддзьобок, на нижній – піддзьобок … Український тлумачний словник
ріг — ч. 1) род. ро/га. На голові деяких ссавців – твердий кістковий наріст, що звужується до кінця. || Відросток на голові у деяких комах та м якотілих тварин, що нагадує такий наріст. Роги жука. || Що небудь, що формою нагадує кістковий наріст на… … Український тлумачний словник
шолом — а, ч. 1) Старовинний військовий металевий головний убір, що захищає від удару холодною зброєю. 2) Спеціальний головний убір, що застосовується у військовій справі, на виробництві, в спорті, побуті для захисту голови й шиї від поранень, травм,… … Український тлумачний словник
шпора — и, ж. 1) Те саме, що острога 1). 2) Роговий загострений наріст на лапах у деяких птахів, перев. самців, що є засобом захисту або нападу. •• Кістко/ва шпо/ра мед. шилоподібне розростання кісткової тканини на поверхні кісток. П ятко/ва шпо/ра мед.… … Український тлумачний словник
